top of page

❗️❗️❗️Запобігання шкідливим звичкам та роль батьків в розвитку стійкої потреби дітей щодо здорового способу життя ❗️❗️❗️

Підлітковий вік — вік становлення. Підліток ще погано знає навколишній світ, самого себе. Він поспішає жити, увійти у світ дорослих людей, все хоче попробувати, про все скласти власну думку. Якщо ж до цього додати чимало нових проблем, перші розчарування, драми, то можна зрозуміти, чому саме підліток такий схильний до шкідливих звичок. Результати обслідувань школярів, які мають шкідливі звички, дозволили скласти так званий рейтинг причин, що, на думку самих підлітків, відіграли найважливішу роль у прийнятті ними згубного рішення.

1) Бажання походити на своїх друзів, знайомих, відповідати своїй групі однолітків.

2) Бажання відчути нові приємні відчуття, про які так багато розповідають освічені знайомі.

3) Цікавість, прагнення випробувати себе у новій, майже екстремальній ситуації.

4) Вплив авторитетної для підлітка людини.

5) Прагнення демонстративного протест

Таким чином, найбільш дієвою причиною залучення підлітків до шкідливих звичок є бажання походити на своїх друзів, знайомих, відповідати вподобанням свого оточення. Але перед очима підлітків завжди присутній приклад батьків, які або зловживають шкідливими звичками, або дотримуються здорового способу життя.

Чи варто обговорювати з дитиною проблему шкідливих звичок, якщо вони є у батьків?

Існує дві головні причини, через які батьки ухиляються від розмов з дитиною про тютюн та алкоголь:

— батьки вважають, що не мають права говорити про це, адже самі палять або вживають алкоголь;

— батьки не вважають за необхідне торкатись цієї проблеми, тому що самі не палять і не вживають алкоголь і гадають, що їхнього прикладу для дитини достатньо.

Однак, чим більш відвертими будете ви, тим простіше буде вашій дитині зрозуміти те, що ви говорите. Наприклад, ви можете сказати, що добре розумієте ту шкоду, яку завдає паління, але самі не в змозі позбавитись цієї звички. Якщо у вашій родині ніхто не палить і не п’є, то ви напевне подаєте гарний приклад. Проте, на практиці буває і так, що позитивна атмосфера в родині сама по собі не виховує в дитині протидію зовнішньому впливу. Тож і в цьому випадку підлітку потрібна батьківська порада.

Як саме потрібно обговорювати з підлітком проблему шкідливих звичок?

Перш за все визначте, що ви хочете донести до свідомості дитини, яку думку сформувати? Пам’ятайте, метою вашої розмови про негативний вплив вживання алкоголю, тютюну — не відгородити дитину від зіткнення із цими речовинами, але навчити приймати розумні рішення, займати правильну і відповідальну позицію при зустрічі з цими речовинами.

У реальному житті існують деякі труднощі дотримання прийнятого рішення, тому обов’язково має бути обговореною тема існування і важливості соціального впливу. Ваша дитина повинна знати про вплив оточення на неї (а також про вплив, який вона може здійснити на своє оточення). Підліток повинен навчитися казати «ні» тому, хто пропонує йому щось погане. Тому ви маєте виявляти інтерес до того, чим займаються друзі вашої дитини.

Як загартувати дитину настільки, щоб вона могла сказати «ні» спокусі? Відповідь шукають дорослі по всьому світу. Психологи радять батькам поставити перед собою два завдання:

— сформувати в дитини ставлення до спокуси, уміння дати їй точну оцінку і сказати собі: «Так, у світі є багато речей, що приносять задоволення. Деякі з-них небезпечні, і я зумію побудувати своє життя без них»;

— створити умови для об’єднання підлітків навколо позитивних цілей.

Підліток прагне вирватись з-під диктату дорослих. Як свідчать життєві спостереження, ми всі не дуже любимо прислухатись до чужої думки. А дитині тим більше хочеться випробувати себе без будь-чиєї допомоги, поради. Тож не позбавляйте її цієї нагоди, наскільки це можливо. Навчіть дитину приймати правильні рішення самостійно, і ви самі відчуєте, що це — запорука її щасливого життя і вашого спокою.

Основні принципи підтримки дитини, які вбережуть її здоров’я і щастя вашої родини:

— терпимість;

— увага;

— тактовність і делікатність;

— обов’язкове дотримування слова як важливого інструменту в родинних стосунках;

— уміння поставити себе на місце дитини;

— гнучка система контролю, яка не пригнічує підлітка, а підтримує його;

Що батьки повинні розповісти дитині про алкоголь і наркотики:

У першу чергу, слід вибрати зручний, сприятливий момент . Можливо, він трапиться під час відпочинку, і Вам удасться провести невимушену виховну бесіду, яка носитиме більш безпосередній характер, ніж просто формальне обговорення". Або вдалим може стати момент, коли по телевізору показують сцени з вживанням алкоголю, або коли алкоголь є частиною святкового столу. Діти та підлітки часто одержують інформацію про алкоголь або наркотики через кіно і телебачення. Значна частина цих уявлені може бути помилковою. І у Вас є можливість зруйнувати деякі міфи і скоригувати помилкові судження Ваших дітей. Спробуйте допомогти їм зрозуміти, що засоби масової інформації часто створюють привабливі образи людей, які вживають алкоголь, наркотики і курять. Проте в реальному житті частіше досягають справжніх успіхів і висот не вони ,ті, що не курять і не п'ють.

Правда полягає в тому, що алкоголь і наркотики притупляють розум, можуть порушувати координацію рухів, підштовхувати до небезпечної поведінки і негідних вчинків, але не допомагають вирішити жодної проблеми.

Вживання алкоголю або наркотиків часто виступає атрибутом дорослості, але ні алкоголь, ні наркотики не здатні перетворити дитину або підлітка на дорослу людину. Тільки час і досвід можуть зробити це. Більш того, вживання алкоголю неповнолітніми є порушенням закону. Відсутність залежності від тютюну, алкоголю або наркотиків у майбутньому допоможе знайти гарних друзів і зайняти бажане становище в товаристві і суспільстві. Успішною стане людина, яка навчиться ефективно спілкуватися, діяти в колективі і обирати друзів, які не мають залежності від алкоголю та наркотиків. Міфи досить живучі, проте далеко не всі люди випивають, курять і вживають наркотики.

Діти практично завжди готові поговорити з батьками, в тому числі й про алкоголь, тютюн і наркотики.

Існують 5 прийомів, які допоможуть батькам краще зрозуміти власних дітей. Між іншим, досвід їх застосування може знадобитися і в спілкуванні з дорослими.

Постарайтеся зрозуміти дитину і показати, що Ви її розумієте.
Іноді цей прийом називають "віддзеркаленим слуханням". Він складається з трьох частин: Демонструйте дитині, що Ви чуєте те, що вона говорить(наприклад, словами "Так", "Ага", питаннями "А що потім?" "І що ж?");

Дозволяйте дитині виражати її власні почуття; доведіть дитині , що правильно зрозуміли її розповідь або повідомлення (наприклад, коротко переказавши суть).
Уважно стежте за обличчям дитини та "мовою її тіла".

Часто дитина впевнена, що успішно ховає свої емоції (смуток, роздратування, нетерпіння та інше). Але тремтяче підборіддя або блиск очей скажуть Вам інше. Коли слова не відповідають "мові тіла", то це сигнал, що з дитиною щось негаразд. Тому завжди покладайтеся на "мову тіла".

Виражайте свою підтримку і заохочення не тільки словами.
Це можуть бути Ваші посмішка, поплескування по плечу, кивок головою, візуальний контакт, дотик до дитячої руки.

Вибирайте відповідний тон Вашим відповідям.
Пам'ятайте, що тон голосу тісно пов'язаний із змістом Ваших слів. Не відповідайте безапеляційно або саркастично - діти можуть розцінити це як зневагу до своєї особистості.

Використовуйте схвальні фрази для підтримання розмови і показуйте Вашу зацікавленість у ній.

Для цього підійдуть короткі фрази, які покажуть Ваше емоційне ставлення до обговорюваної теми, наприклад: "Оце так!", "Та ну!", "Не може бути!".

Якщо Ви підозрюєте, що Ваша дитина експериментує з алкоголем або наркотиками, Вам краще негайно звернутися за допомогою до спеціалістів.

Пам'ятайте, що приблизно у 12-13 років дитина емоційно віддаляється від батьків, а в 16 років діти та батьки розмовляють різними мовами. Дуже складно знайти спільні інтереси та теми для розмови. Щоб зробити з дітей друзів та союзників, у сім'ї намагайтеся як можна частіше спілкуватися зі своєю дитиною, розмовляйте, грайте, в ігри, разом плануйте проведення відпустки та літній відпочинок . Чим більше тепла, доброти, позитивних емоцій та життєвий цінностей Ви вкладете в дитину, тим кращими будуть Ваші стосунки впродовж всього життя.

Гаряча лінія з протидії торгівлі людьми – 527

Гаряча лінія з протидії насильству – 116-123,

0-800-500-335

Дитяча гаряча лінія –

116-111 (цілодобово),

0-800-500-225 (з 12.00 до 16.00)

Гаряча лінія з протидії булінгу  - 116-000

Посібник "Кібербулінг".

Посібник "Як допомогти дитині зосередитися".

Посібник "Як подолати стрес".

Добірка змістовних мультфільмів від Освітнього проекту “На урок” про події з життя тих, хто відрізняється від більшості у спільноті, їхній емоційний стан та способи вирішення конфліктних ситуацій.

18 жовтня -  Європейський день боротьби з торгівлею людьми

Психологічний практикум  «#Не_ведусь: я знаю, як спілкуватись в Інтернеті»

З метою  формування в учнів навичок безпечного спілкування та безпечної поведінки в інтернеті практичним психологом закладу було проведено практикум «#Не_ведусь: я знаю, як спілкуватись в Інтернеті.»  Під час заходу учні дізнались про можливі ризики спілкування в інтернеті, про інформацію, якою не варто ділитися в мережі , а на завершення створили «Щит захисту дитини», ознайомившись з особами та установами, до яких можна звернутися за допомогою.

Психолог в гостях у  «НУШЕНЯТ»

В межах акції «16 днів проти насильства» до учнів 3 класу завітала практичний психолог закладу з  акцією «Долоні не для биття».   В ігровій формі діти познайомились з поняттям «власні кордони» (автономія тіла) та «правила  згоди».  Створили  тематичний плакат  в якому зазначили добрі, позитивні, приємні, корисні, необхідні  дійства, які  можуть зробити їх долоньки.   

«БулінгOFF» - під таким гаслом в школі  пройшов  тиждень з протидії булінгу.  Протягом тижня, практичним психологом , Кондратюк М.О. були  проведені  наступні заходи:

  • соціологічне дослідження проблеми булінгу серед старшокласників;

  • акція «Ланцюжок підтримки»;

  • заняття з елементами тренінгу «Що таке кібербулінг? Як йому протистояти»;

  • години психолога « Досить цькувати, давай товаришувати», «Як уберегти себе від насильства»;

  • коментований перегляд  соціальних  відеороликів  « Викресли булінг з життя».

Головною метою  тематичного тижня  і проведених  заходів було вироблення у дітей небайдужості до проблеми булінгу, розвиток співчутливого ставлення до жертв насилля,  формування навичок надання і отримання допомоги.  

30 червня 2020 року Державна служба якості освіти України та ЮНІСЕФ провели вебінар «Безпечна та дружня до дитини школа в контексті інституційного аудиту» для майбутніх експертів з інституційного аудиту Донеччини.

Під час вебінару розглядались наступні питання: особливості проведення інституційного аудиту; ключові аспекти моделі «Безпечна і дружня до дитини школа»; результати пілотування «Безпечної і дружньої до дитини школи у 2018-2019 роках».

Запрошені: представники територіальних органів Державної служби якості освіти;

в.о.начальника відділу інклюзивної освіти та соціального захисту дітей департаменту освіти і науки Донецької облдержадміністрації Валентина КАРПЕНКО;

психолог проекту «Психосоціальна підтримка родин буферної зони» благодійної організації «Благодійний фонд Карітас Краматорськ»  Мартиненко Марина Михайлівна;

тренер з інституційного аудиту, завідувач навчального відділу Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Інна КРАСУЦЬКА;

завідувач кафедри психології та розвитку особистості Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Валентина ПОУЛЬ, координатор проєкту «Безпечна та дружня до дитини школа»;

очільниця  Комітету з питань освіти, сім’ї, молоді, патріотичного виховання та фізичної культури Громадської ради при Донецькій обласній державній адміністрації Світлана ЧЕПЕЛЄВА;

PR-менеджерка громадської організації «Платформа ініціатив «Теплиця» Катерина ГОНЧАР;

керівники, педагогічні працівники закладів освіти Донецької області – майбутні експерти з інституційного аудиту;

 «Державна служба якості освіти та ЮНІСЕФ в Україні мають спільну мету — школу, де всі учасники освітнього процесу почуваються безпечно і комфортно, у єдності підтримують одне одного, мають точку опори, можливість проявити себе, впевнені у майбутньому. Виконати це завдання допоможе “Абетка для директора”, яка нещодавно доповнена новим інструментом, апробованим Представництвом Дитячого Фонду ООН в Україні. Очевидно, якщо дитина почувається безпечно в школі закладі освіти, впевнена, що їй завжди допоможуть, вона якнайкраще реалізує свій потенціал», — запевнила Алла БОНДАР, заступник голови Державної служби якості освіти України.

#ЗмінюємоОсвітуРазом!

bottom of page